Географічна карта - Макасар (Makassar)

Макасар, колишній Уджунґпанданґ (Kota Makassar) — місто в Індонезії, столиця провінції Південне Сулавесі. Найбільше місто в регіоні Східної Індонезії та п'ятий за величиною міський центр країни після Джакарти, Сурабая, Бандунґа й Медану. Розташоване у західній частині найпівденнішого півострова острова Сулавесі (Целебес), омиване Макасарською протокою. Більшість його мешканців складають буґійці (буґи, буґіси) — відгалуження малайського народу і близько споріднені з бургінезцями; далі йдуть корінні макасарці (макасари).

За прибуття португальців 16 століття, Макасар вже був значним портом, у якому розташовувався центр султанату Гова. Згодом влаштовану тут португальську військово-морську базу завоювала Нідерландська Ост-Індійська компанія, які побудували 1607 року торговий пост і з часом, 1667 року, скинули владу султана. Макасар залишався важливим портом у Нідерландській Ост-Індії, обслуговуючи регіони Східної Індонезії, а макасарські рибалки плавали аж на південь до узбережжя Австралії. Короткого часу після індонезійської незалежності, між 1946 та 1949 роками, Макасар був столицею Держави Східна Індонезія (Negara Indonesia Timur), підтримуваної нідерландцями, де також.

Площа міста становить 175,77 квадратних кілометрів, а станом на 2020 рік у п'ятнадцяти адміністративних районах Макасару проживало близько 1,424 мільйона осіб. Його офіційна столична територія, відома як Маммінасата, з додаванням ще тридцяти трьох районів сусідніх округів, займає площу, та згідно з переписом 2020 року в ній проживало близько. За даними Національного агентства з планування розвитку, Макасар є одним із чотирьох основних центральних міст Індонезії, поряд з Меданом, Джакартою та Сурабая. За даними Банку Індонезії, Макасар посідає друге місце за вартістю в Індонезії після. Наразі в Макасарі спостерігається дуже швидке економічне зростання, що перевищує середні темпи зростання Індонезії.

Сьогодні Макасар — велике приємне місто, головною пам'яткою якого є Форт Роттердам. Неподалік знаходиться водоспад Бантимурунґ. Головними продуктами, що йдуть на експорт, є гума, кава, ротанг, копра. Культурний осередок — Університет Гасануддіна, заснований 1956 року; головний виш східної Індонезії. В місті діє аеропорт. Якісні дороги сполучають місто з внутрішніми частинами острова.

Назва Макасару португальці писали як Macáçar протягом своєї присутності 17 століття. Нідерландці писали назву як Makasser, і Makassar за свого правління над містом як частиною Нідерландської Ост-Індії. Зі здобуттям незалежності після Другої світової війни індонезійці зберегли нідерландське написання Makassar з подвійною літерою s, незважаючи на те, що індонезійська мова не має. 1 вересня 1971 року (і до 1999-го) місто було перейменовано відповідно до однієї з доколоніального назв міського форту Роттердам — Уджунґ-Панданґ (Jumpandang). Рішення було прийнято тоді, коли Макасар розширювався з його початкових 21 км², охоплюючи сусідні землі, аби приглушити етнічний відтінок назви. Назва Уджунґ-Панданґ залишалася непоширеною серед місцевих жителів, і 13 жовтня 1999 назва повернулася до Макасар за президента Б. Ю. Хабібі, який сам був уродженцем Південного Сулавесі.

Місцевою макасарською мовою місто відоме як Манґкасара́, записуване ᨆᨀᨔᨑ письмом лонтара, що традиційно використовується для написання макасарської, а також буґійського говору, яким також широко говорять у місті.